Рівно два місяці тому, 6 квітня 2025 року, Майстер Шентан Су залишив цей світ. Але мій досвід та нещодавні розповіді учнів Вчителя свідчать: Майстер Су невидимо присутній і допомагає усім, хто до нього звертається. Світла пам’ять!
На першу в Україні лекцію Шентана Су у 2001 році я потрапив випадково. Моя перша вчителька цигун Тамара Мартинова запросила мене бути перекладачем. Тоді я вже практикував цигун, у 2000 році побував на ретриті в Шаоліні у майстра Сюй Мінтана. Саме він запропонував Тамарі Мартиновій запросити до України свого друга, тайваньського майстра феншуй Шентана Су.
Шентан Су, Тамара Мартинова, Олександр Барабаш в Чайному Клубі, Київ, 2015.
Лекція доктора Су відбувалася у Київському політехнічному інституті. Я перекладав з англійською мови, і, зізнаюсь, перекладати майстра Су було важко. Справа в тому, що Шентан Су говорив швидко і з тайваньським акцентом. До того ж я був не в темі, ще нічого не знав про феншуй.
Майстер Шентан Су та перекладач Тарас Литвин, лекція феншуй у Києві, 2003 рік.
Але той день все змінив. Знайомство з майстром Су ознаменувало новий етап мого життя. Наступні лекції, семінари, консультації, спільні чаювання і спілкування все більше розкривали для мене масштаб особистості Майстра, поглиблювали розуміння китайської метафізики. Звичайно, цьому сприяли щирість, відкритість, простота і водночас сила Шентана Су.
Спочатку організатором семінарів та консультацій Шентана Су була Тамара Мартинова. Семінари Майстра також організовував Сергій Дашкевич. Згодом організацією зайнялася Тома Ружанська. Ми з Томою познайомилися раніше в Шаоліні. Згодом Тома очолила журнал «Зефір» у Києві, де ми опублікували інтерв’ю з Шентаном Су.
Після семінару феншуй у Києві, організатор Тома Ружанська, 2009 рік.
Якось у Києві, після семінарів та зустрічей, Майстер Су сказав мені:
– Пропоную тобі зайнятися організаційними питаннями нашого Інституту «Блу Маунтин» в Україні.
Це було несподівано. Ми ще сиділи, обговорювали це, врешті я згодився.
Подарунок Вчителю Шентану – вишиванка. Лариса Рожок з чоловіком Алессагдро, Тетяна Семчишина.
Схід плюс Захід
Мене захопило мистецтво та наука феншуй. Будучи за освітою імунологом та займаючись наукою в Інституті біохімії, мені була близькою мова майстра Су. Він свого часу захистив дисертацію на тему хімії волокон, і на своїх семінарах поєднував обидва підходи: Заходу та Сходу.
Почуте на лекціях Шентана Су я перевіряв на практиці та був вражений: принципи традиційного феншуй є універсальними та ефективним. Феншуй у лінії передачі Майстра Су приносить користь незалежно від того, в якій країні його застосовують. Маючи алгоритм, перевірений досвідом багатьох поколінь на Сході, кожен може використати його на Заході, отримуючи такий самий результат.
Майстер Шентан Су в Харкові, після семінару, 2012 рік.
Майстер Су відкрив очі мені та багатьом людям на універсальні принципи Інь-Ян та У-Сін, про які ми багато чули, але мало розуміли.
Коли Шентан Су приїздив до України, я багато часу проводив з ним, і це безцінний досвід. Бачити Вчителя не лише на лекціях, а й під час консультацій, під час відпочинку, у повсякденному житті – для мене все це було уроками майстерності.
Шентан Су, Тома Ружанська, Сергій Дашкевич в ресторані української традиційної кухні, Київ, весна 2009.
Мозаїка спогадів
Яскравий спогад – перший і останній в Європі феншуй ретрит Шентана Су в Україні, в Криму, у 2013 році. Це був останній рік без війни в Україні. Наступного 2014 року Росія напала на Крим та Східну Україну.
На ретриті відбулося повне занурення в систему знань традиційного феншуй і цигун. Разом з майстром приїхала Дженні Накао Хонс, соратниця і помічниця Шентана Су, талановита дизайнерка інтер’єру із США. Теорія доповнювалася практикою, феншуй-екскурсіями. Неформальне спілкування з майстром поза лекціями розширювало горизонти. Ранкові практики цигун і тайцзи на березі Чорного моря, вечірні медитації в аудиторії гармонійно доповнювали китайські метафізичні екскурси… Незабутні миті!
Майстер Шентан Су з учнями після ретриту в Криму, Україна, 2013 рік. Фото: Михайло Семенченко
Згадується наша поїздка до Маріуполя у серпні 2010 року. Завдяки давнім учням майстра – сім’ї Семенченків (Неллі, Петру, Михайлу, Андрію) Шентана Су запросили проконсультувати металургійний комбінат, офіси співробітників, а головне – ділянку для будівництва металургійного заводу. Зараз Маріуполь окупувала Росія, а тоді, ще до війни, в українському Маріуполі було тихо, спокійно. Консультації майстра Су настільки вразили замовників, що вони замовили також консультації свого приватного житла.
Шентан Су на консультації в Маріуполі, літо 2010 року. На фото: Петро Семенченко і майстер Су. Позаду – Михайло Семенченко і Нелля Семенченко.
Легкість, гумор і водночас глибокі розмови «за життя» супроводжували зустрічі Шентана Су з неймовірними Ларисою Рожок та її чоловіком Алессандро. З ще однією прекрасною парою – Іриною Хрисанфовою та Едуардом Печеніциним.
Майстер Шентан Су вручає диплом Ірині Хрисанфовій після ретриту в Криму, Україна, 2013.
Що не спогад про вчителя, то відчуття тепла і вдячності наповнюють серце. Поїздка у квітні 2009 року до Трипілля в музей Трипільської культури та давнє родовище глини біля села Халеп’я завдяки Олександру Боброву.
Пісоя екскурсії з Шентаном Су до музею Трипільської культури, унікальне родовище глини, Халеп’я, 2010 рік. На фото: Тарас Литвин, Шентан Су, Олександр Бобров.
І, звичайно, неймовірні чайні зустрічі з Шентаном Су в київському Чайному клубі завдяки Олександру Барабашу. Майстер Су багато знав про чайну культуру. Але під час чаювань ми дізнавалися багато нового не лише про чай, а й про китайську медицину, тайцзицюань, цигун…
Чаювання в київському Чайному Клубі, 2009 рік. На фото: Тарас Литвин, Майстер Су, засновник Чайного Клубу Олександр Барабаш.
Тривалий час головною базою Шентана Су став Лютіж завдяки сім’ї Семчишиних – Тетяні, Ярославу, Ользі. В Лютежі з майстром ми знімали відео, готували семінари, відпочивали…
Ярослав Семчишин, Майстер Су, Тетяна Семчишина, весна 2015 року, Лютіж, Україна.
І звичайно згадуються численні теплі зустрічі Майстра Су з Денисом Казаковим, його роль у візитах Шентана Су до України була визначною. Саме Денис не раз по-дружньому, м’яко стимулював мене запросити Майстра.
Денис розповідає: «Я завжди згадую легкість Майстра. Пам’ятаю як дуже серйозно його спитали, чи можна їсти м’ясо та чи їсть м’ясо сам Майстер. Він посміхнувся своєю незабутньою посмішкою, та відповів: коли є м’ясо, їм м’ясо. коли немає – не їм».
Шентан Су і Денис Казаков, зустріч під Києвом, травень 2015.
Спогади про Вчителя Шентана Су… Їх так багато, вони такі об’ємні, яскраві, що житимуть у наших серцях допоки є.. серця. Хай для Вчителя все складається Там якнайкраще.
Прощання з другом в Сіетлі. Шентан Су розвіює прах в океан. Фото: Johann Sasynuik
Понравилась статья? Подпишись на нашу рассылку![wysija_form id="4"]
