Вперше про Майстра Су я почула на початку 2011 року від своєї подруги Наталки Губської, вона вчилася у Шентана Су та була дуже натхненна від цього. А вже через півроку я разом з Наталею полетіла до Китаю на Фен-шуй тур з Майстром.
Це відбулося вкрай дивно, бо я остання, за тиждень до вильоту, доєдналася до його групи студентів, нічого не знаючи про Школу Форм. Мені знайшлися квитки на всі літаки і місця у всіх готелях по маршруту туру, який готувався ще з весни. Хоча в момент, коли мені знайшлися квитки та все інше, вже був вересень.
Коли у великому холі пекінського готелю я побачила цього скромного усміхненого чоловіка з мудрими поглядом, то перше, що мені захотілося зробити, – щиро обійняти його, але стрималася, бо не знала, чи так прийнято.
Мене наповнила велика повага і почуття, наче знаю Шентана Су вже багато років. Це був миттєвий душевний резонанс, який і тепер виникає кожен раз при згадуванні Майстра Су.
А далі було два неймовірних тижні екскурсії по найкрасивішим китайським містам, музеям, садам, паркам, історичним комплексам, храмам і монастирям, архітектурним памʼяткам, а ще ми відвідували музичні вистави і ласували стравами китайської кухні різних регіонів цієї країни та плавали на катері серед казкових скель по річці в окрузі Гуйлінь.
І все це було наповнене лекціями і поясненнями Майстра Шентана Су про те, як побачене нами можна описати з точки зору філософії фен-шуй Школи Форм й вправами Цигун, щоб ми могли краще відчувати енергію різних локацій.
Майстер був дуже простим в спілкуванні і розмовляв з кожним з повагою, терпляче і досконало відповідав на всі запитання, щедро пригощав нас смаколиками і рекомендував, які сувеніри краще купити на згадку. Коли ми потрапили на чайну ферму, допомагав вибрати найкращий чай і навчив, як його заварювати.
Шентан Су був турботливим, як справжній добрий татусь, і вимогливий до навчання вчитель одночасно.
Ми багато подорожували, але я практично не відчувала втоми, бо була в потоці натхнення і зацікавленості.
Одного разу ввечері в готелі Майстер запросив всіх охочих до себе в номер, нас прийшло понад 20 людей, і він нас пригостив китайським пивом і гострими закусками, а хто не пив пива, тому дістався чай з печивом та цукерками.
Закуски були такі наперчені, що з очей виступали сльози, ми були попереджені, але навіть не мали уявлення що це буде настільки гостро, а Шентан Су їв і навіть не скривився , лише сміявся з нас таких ніжних.
А коли він нас повів на шопінг і всі розбіглися по маленькому туристичному центру в пошуках трофеїв, то збирав нас буквально витягуючи за руки з місцевих крамничок і зі сміхом називав «крейзі вумен».
Коли їхали автобусом, то Майстер нам співав пісні та всім пропонував заспівати свою улюблену. Ми були вражені його голосом і музикальністю, тим як він інтонував і виражав через спів любов і красу.
І ось в кінці останнього дня по дорозі в аеропорт Шанхаю наш автобус зупинився і Майстер привітав нас із завершенням туру, подав кожному руку, подякував за довіру і добрі моменти, що ми прожили разом. А потім сказав: «Ось і прийшов час прощатися, в житті завжди є початок і кінець. Маю надію, що вам було добре і цікаво в нашій спільній подорожі. Бажаю вам добра!». Всі затихли, розчулилися до сліз, було сумно і водночас мило, він ще раз огледів нас, посміхнувся, вийшов на зупинці, а потім махав нам рукою, поки автобус не від’їхав далеко.
Шентан Су та Ірина Хрисанфова під час подорожі ло Китаю
Я привезла з того туру багато вражень, спогадів, знань, нових знайомств і сувенірів, а головне – я привезла нову себе, з новим світосприйняттям і більш глибоким розумінням життя.
Це все відбулося завдяки навчанню у Шентана Су, завдяки спілкуванню з цією видатною, духовною людиною, справжнім Майстром, який жив саме за тими принципами, яким навчав інших. Ця людина стала мені рідною.
Потім було моє навчання у Майстра Су в Києві, Харкові, Краснодарі, ретрит в Криму у 2013 році, та можливість супроводжувати його під час консультацій.
І щоразу зустрічаючись з Шентаном Су, я була підкорена мудрістю, людяністю, добротою, повагою до всього живого, простотою, щирістю, почуттями гумору і високим інтелектом.
Коли я дізналася, що Майстер Су пішов з цього світу, то згадала його слова в останній день нашого китайського туру: «Ось і прийшов час прощатися, в житті завжди є початок і кінець. Маю надію, що вам було добре і цікаво в нашій спільній подорожі. Бажаю вам добра!». І хоч мені було дуже сумно і боляче від моєї втрати, та знаю, що ця людина буде в моєму серці назавжди.
Я дуже довго не могла написати ці спогади, бо досі не можу усвідомити і визнати, що Майстер Су вже в інших вимірах Всесвіту.❤️
Автор: Ірина Хрисанфова
Понравилась статья? Подпишись на нашу рассылку![wysija_form id="4"]
